перевантажувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відвантажувати — ую, уєш, недок., відванта/жити, жу, жиш, док. 1) перех. Навантаживши що небудь, відправляти в інше місце. 2) перех. Знімати частину вантажу; перевантажувати в інше місце. 3) тільки док., перех. і неперех. Закінчити, перестати вантажити … Український тлумачний словник
клопотати — очу/, о/чеш, недок. 1) перех. Турбувати, тривожити, хвилювати кого небудь. •• Клопота/ти свою/ (собі/) го/лову чим обтяжувати, перевантажувати пам ять чимось. 2) неперех., рідко. Те саме, що клопотатися 1); поратися … Український тлумачний словник
обважнювати — юю, юєш, недок., обважни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Налягати, тиснути своєю вагою, тягнучи донизу. || перен. Нависати, лягати важким тягарем над ким небудь, на кого небудь (про думки, почуття і т. ін.). 2) перен. Надто насичувати,… … Український тлумачний словник
перевантаження — я, с. 1) Дія за знач. перевантажити, перевантажувати і перевантажитися, перевантажуватися. 2) Стан за знач … Український тлумачний словник
перевантажити — див. перевантажувати … Український тлумачний словник
перевантажуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до перевантажувати … Український тлумачний словник
перевантажування — я, с. Дія за знач. перевантажувати і перевантажуватися … Український тлумачний словник
перевантажуватися — уюся, уєшся, недок., переванта/житися, жуся, жишся, док. 1) Переміщати свій вантаж з одного транспортного засобу на інший. 2) Навантажуватися надмірно, більше, ніж треба. 3) тільки недок. Пас. до перевантажувати … Український тлумачний словник
обтяжувати — I = обтяжити (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого н. про роботу, обов язки тощо; ускладнювати, робити важчим для сприймання), тяжити, обважнювати, обважнити, переобтяжувати, переобтяжити, перевантажувати, перевантажити II ▶… … Словник синонімів української мови